Роль мертвої деревини в житті лісу

В останні роки лісова галузь України декларує перехід до сталих практик ведення лісового господарства. Нарешті з’явилося розуміння того, що ліс – це не тільки товарна деревина, а ціла екосистема, а збереження лісів є важливим для добробуту країни загалом. Але окремі моменти практики сталого ведення лісового господарства досі не сприймаються не тільки лісовою галуззю, але й багатьма природоохоронцями. І проблема мертвої деревини – одна з таких.
Що таке мертва деревина?
Уявіть собі праліс – ліс, який ніколи не зазнавав суттєвого впливу людини. Ліс, що існує в природному стані сотні і тисячі років. Величезні, кремезні дерева в такому лісі досягають максимального віку, відмирають і падають, а на їхньому місці з’являється молодий підріст – цей цикл повторюється віками. Неважко уявити, що праліс повністю вкритий рештками відмерлих дерев, які можуть розкладатися сотні років.
Термін “мертва деревина” є зручним узагальненням. Зазвичай під мертвою деревиною розуміють деревні рослини або їх частини на різних стадіях розкладу, тобто вже неживі дерева та їхні фрагменти. Термін є трохи умовним, адже деревина живого дерева також частково складається із вже відмерлих клітин. І коли говорять про “мертву деревину”, то розуміють не живі, ростучі дерева, а «мертві» організми (стоячі чи лежачі відмерлі дерева), а також їхні частини (фрагменти стовбура, гілок, коренів, пні тощо). Мертвою деревиною можна також вважати всохлі гілки дерев, які ще не впали, окремі дупла в ще живих деревах тощо.
Мертва деревина є невід’ємним компонентом лісових масивів, що не зазнали суттєвого впливу людської діяльності. У пралісі відмерлі дерева є відмерлими внаслідок будь-яких факторів: чи то поважний вік, чи то вітровал. Із плином часу засихають, падають на землю і повільно розкладаються. Процес повного розкладу, залежно від клімату і виду дерева, триває десятки чи сотні років. За деякими даними, мертва деревина складає до 25 % загального об’єму деревини в умовному центральноєвропейському пралісі.
Сучасне українське лісове господарство вимагає підтримання “належного санітарного стану лісів”. Це відображено в численних нормативно-правових актах – «санітарні рубки», «прибирання захаращення». Передбачається вилучення та вивезення мертвої деревини. Ліс повинен бути чистим та акуратним, схожим на парк. Чому це неправильно?
Яка ж роль мертвої деревини в екосистемі? Вона створює величезну кількість оселищ та екологічних ніш. Уявіть собі стовбур, що лежить в лісі. В ньому можна виділити “контактну зону”, де він торкається землі, затінені нижні ділянки, верхні ділянки, що прогріваються сонцем. Більше того, такий стовбур не є гладеньким, в ньому величезна кількість тріщин, отворів, “галерей” та інших схожих елементів з абсолютно різним мікрокліматом. Це величезний простір для існування різних видів живого.
Навіть якби мертва деревина була повністю гладенькою, то додавала б 65 м2 площі до кожних 100 м2 лісу. У реальності ж ця цифра є значно більшою. І саме тому мертва деревина створює своє унікальне середовище існування, і в лісі воно ніколи не залишається порожнім. Можна впевнено казати, що “мертва деревина» аж ніяк не є мертвою!
Мертва деревина одразу після утворення (а часто і до) заселяється різними видами живого, які починають її споживати – такі види здатні перетворювати целюлозу в поживний цукор, тому мертва деревина є для них цінним харчовим ресурсом.
Рослини, мохи, гриби, лишайники
Не тільки тварини є залежними від мертвої деревини. Численні види мохів потребують наявності мертвої деревини для продовження свого існування.
Сотні видів грибів пов’язані з різними видами мертвої деревини.
І серед лишайників є види, що найчастіше зустрічаються саме на мертвій деревині. Цікаво, що найбільша кількість лишайників на мертвій деревині спостерігалася в проміжку з 10 до 15 року після її утворення, в черговий раз доводячи необхідність постійного збереження мертвої деревини в лісах.
Для чого мертва деревина хребетним тваринам?
Мертва деревина створює необхідні умови і для існування численних видів амфібій та рептилій. Жаби та саламандри впадають в сплячку в напіврозкладених колодах, а сапроксильні комахи є для них кормом. Підвищена вологість мертвої деревини є надзвичайно важливою для вологолюбних амфібій. На заболочених лісових ділянках мертва деревина є одним із небагатьох місць вище рівня води, створюючи необхідні умови для існування амфібій. В гірських умовах наявність мертвої деревини великого діаметру є важливою для саламандр, зокрема вогняної саламандри.
Мертва деревина є надзвичайно важливою і для дуплогніздних птахів. Більшість видів таких птахів створює гнізда саме в стоячій мертвій деревині або ж використовує заглиблення, утворені іншими видами.
Важливою є мертва деревина і для великої кількості інших птахів – наприклад сов.
Не менш важливою є мертва деревина і для ссавців. Зубри інколи харчуються грибами, що зростають на повалених колодах. Дикі свині шукають в них їстівних комах. Гризуни використовують їх в якості сховищ, а також схованків для зимової сплячки. Потрібна мертва деревина і невеликим хижакам – наприклад лісовій куниці, яка харчується мешканцями мертвої деревини
Інша користь мертвої деревини
Після загибелі дерева та чагарника макро- та мікроелементи, які накопичувалися в ньому впродовж життя, починають повертатися назад в ґрунт. Органічні речовини перетворюються на поживний шар ґрунту – гумус. Цей процес не є одномоментним і відбувається протягом всього циклу розкладу мертвої деревини. Це дає змогу вберегтися від вимивання мінеральних речовин під час сильних дощів, як це відбувається за умов внесення добрив.
Більше того, мертва деревина ще й виступає в якості резервуару води, впливаючи на мікроклімат під деревним пологом. Крупномірні повалені стовбури часто стають місцем зростання деревного підросту, що забезпечується більшою кількістю води та поступовим її вивільненням.
Мертва деревина взагалі є доволі важливою для розвитку деревного підросту, особливо в перезволожених, заболочених лісах. В останньому випадку крупномірні повалені стовбури та пеньки природного походження дозволяють підросту не бути затопленим під час весняних паводків або ж просто зростати над рівнем води. В більш сухих лісах крупномірні стовбури важливі для утворення, підросту. Зростання на такому субстраті забезпечує дерево поживними речовинами, вологою, необхідним контактом з симбіотичними грибами, а також захищає від затінення трав’янистою рослинністю. Більше того, зростання поряд чи на мертвих стовбурах може захищати підріст від виїдання копитними тваринами, сприяючи природному поновленню лісів. Декілька мертвих стовбурів ялини зі щільною щіткою довгих гілок не дають змоги копитним виїдати маленькі деревця, що знайшли там захист.
Мертва деревина впливає також і на водні ресурси. Стовбури, що падають в річки і потічки, можуть суттєво впливати на гідроморфологічні процеси, створюючи місця, необхідні для існування водних організмів. Кожен рибалка знає, що певні види риб краще ловити саме біля повалених у воду дерев. Мертва деревина може також перекривати локальні водойми, створюючи штучні запруди, які впливають на паводкову ситуацію та інші процеси.
Розуміння важливості мертвої деревини є першим кроком на шляху до впровадження сталих лісогосподарських практик.