Ліс, як і людина також хворіє.

Як і людям, лісам, час від часу, потрібне хірургічне втручання заради їхнього збереження. Однак в Україні екологічні «активісти» та політики надто переймаються звичайними санітарними заходами, які проводять лісові господарства, і які є необхідними для лісу. Гучні заяви про незаконні вирубки дають підстави чиновникам все більше обмежувати подібні лікувальні заходи.
Отже, порядок санітарних заходів в Україні все частіше регулюють не лісівники-практики та науковці, а ті, хто більш за всіх галасують у ЗМІ про «знищення лісів».
Багатьох людей дуже бентежить вигляд зрубаного дерева чи масова вирубка дерев як у містах, так і в самих лісах. Суспільство звикло, що дерева рубати не можна, бо це легені міста, люди звикли відпочивати у лісах та парках, на природі, а тому вирубування дерев сприймається вкрай негативно.
Цим вдало користуються численні активісти, які живуть завдяки іноземним грантам та “подачкам” деяких політиків. Вони розповсюджують в соціальних мережах фотографії «лисих» Карпат, а також масових вирубок лісів. Щоправда, після аналізу цих “викривальних” матеріалів виявляється, що це фото не українських краєвидів, а масові вирубки – наслідки вітровалу і стихійного лиха.
Вони постійно накидаються з критикою на лісогосподарські підприємства, звинувачуючи їх у завищенні обсягів санітарних рубок. Мовляв, лісівники рубають як хворі дерева, так і здорові, а видають їх за ушкоджені.
Останні десятиріччя справжньою пошестю для лісів Європи став жук-короїд, який інтенсивно розмножується, та активно переходить з дерева на дерево, знищуючи кору та кореневу систему дерев, що призводить до висихання дерева за лічені місяці.
Тому завданням номер один для лісівників є своєчасне виявлення місця ураження і відокремлення здорових дерев від хворих. Чим швидше вони це зроблять, тим краще буде лісу. І навпаки, якщо вони з цим забаряться, то шкідники можуть протягом сезону вразити велику кількість дерев.
Жодний еколог не може оцінити реальні масштаби наслідків діяльності жука-короїда, визначити правильність чи неправильність тієї чи іншої санітарної вирубки, адже для цього потрібне володіння фаховими знаннями, оперування великими обсягами інформації. Це здатні зробити лише спеціалізовані структури. В обстеженні на доцільність призначення санітарної рубки беруть також участь представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, органів місцевого самоврядування. Заготівлю деревини проводять відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).
Санітарні вирубки також дозволяють прибрати сухостій, який виникає внаслідок висихання дерев. Сухі та мертві дерева стають чудовими носіями хвороб та вогненебезпечними, внаслідок чого виникають лісові пожежі. Загальне висихання лісів – величезна проблема для лісів Карпат та Полісся. Тут відбувається масове зниження рівня ґрунтових вод, через що дерева (здебільшого хвойні) не отримують достатньо вологи та гинуть. Тому треба своєчасно проводити санітарні вирубки засохлих дерев та висаджувати інші види дерев, коренева система яких більш придатна до низького рівня ґрунтових вод.
Це величезна робота, яка під силу лише державним лісовим господарствам, адже вони не лише рубають, але й висаджують нові дерева, роками дбайливо збирають насіннєву базу, вирощують саджанці різноманітних дерев в спеціальних розсадниках, володіючи всією технічною та науковою базою щодо правильного ведення лісового відтворення.
Але замість того, щоб допомагати лісівникам, сучасна влада тільки й робить, що вставляє палки в колеса господарствам. Галас псевдоекологів про «надумані» вирубки підбурюють чиновників до змін у порядку цих процедур. Подібний волюнтаризм дорого коштує лісам та навколишньому середовищу. Так звані «дні тиші» для рубок збігаються з періодом активного розмноження жука-короїда, через це він зміг розповсюдитися на значній лісовій площі. Попри всі докази лісівників, чиновники були непохитними. Склалося враження, що вони діють заодно із жуками-паразитами.
Також законодавча база України є тим гальмом, яке не дає нормально розвиватися галузі і зберігати те, що є. Складається враження, що чиновники в уряді хочуть довести до банкрутства лісогосподарства, а потім продати з молотка ліси за копійки. У багатьох урядовців муляє очі той факт, що державні лісгоспи спроможні ефективно працювати і, навіть, в таких скрутних умовах заробляти гроші, годувати не лише себе, але й інші лісгоспи, утримувати цілу інфраструктуру багатьох лісових районів.
«Держава на законодавчому полі так вже зарегулювала механізм, що фактично лісівники, для того, щоб провести санітарні рубки, документів, напевно, треба зібрати більше, ніж для будівництва атомної станції. Той же час всі санітарні вирубки держлісгоспів, підпорядкованих Держлісагентству, можна проконтролювати, оскільки всі вони перейшли на електронний облік деревини. Тому митники, правоохоронці чи представники громадськості можуть дізнатися, де зрубали дерево, куди воно транспортується і якій його стан.
Шкода ,що сьогодні мовчать справжні лісівники,практики,науковці.
Ловити рибку в каламутній воді завжди набагато легше. Противники санітарних вирубок, схоже, дуже хочуть, щоб такою каламутною водою стали всі ліси України.

Головний лісничий М.Пилипів