Бібрські лісівники навчались як зарадити всиханню сосни.

Чому ж всихають соснові насадження?

Проблема всихання сосни на території України почалася в 2010-2012 роках. Перші сигнали надійшли із Житомирського Полісся. На Львівщину всихання сосни прийшло 2 роки тому, а цього року проблема загострилась надзвичайно сильно.

Процес проходить дуже швидко з кількох причин. По-перше в останні роки у нас, особливо у весняний період, високі температури повітря при малій кількості опадів. По-друге змінився характер літніх опадів. Зараз здебільшого фіксують короткочасні дощі локального характеру на незначних територіях. По-третє протягом останніх років збільшилась тривалість теплого періоду і зими досить теплі. Це привело до того, що протягом останніх років вегетація рослин починається на 10-15 днів раніше і закінчується на 10-15 днів пізніше. За рахунок цього шкідники дерев мають можливість дати не одне потомство, а декілька.

При 12 градусах тепла період розвитку шкідників триває місяць від яйця до дорослої особини.

При 17 градусах тепла такий розвиток триває 2 тижні, а при 25 градусах – три дні. Це як вибух, що приводить до всихання дерев за 2 тижні.

По-четверте всиханню сприяє розвиток групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Зокрема на даний час широкого розповсюдження набув шестизубий та верхівковий короїд.

По-п’яте, шосте… сосна має комплекс хворіб та шкідників, які на ній паразитують. Традиційними були коренева губка, опеньок. Однак в останній час активізувались мікозні захворювання, некрози, що суттєво ослаблюють дерева. А вже ослаблені дерева атакують стовбурні шкідники.

Всихання окремих дерев та цілих куртин проходить дуже швидко, причому пожовтіння хвої показує, що ці дерева вже опрацьовані шкідниками. Коли ми бачимо пожовтіння хвої, то на той час шкідники вже покинули ці дерева і атакують навколишні дерева на яких, ще немає видимих ознак пошкоджень.

Верхівковий короїд переносить спори грибів, які є збудниками синизни деревини. В результаті розвитку цих грибів деревина набуває синього кольору, сірого чи навіть чорного забарвлення. Така деревина вже не годиться для подальшого використання.

Щоб вберегти ліс, необхідно з насаджень своєчасно видаляти хворі заселені короїдами дерева. Власне несвоєчасне видалення пошкоджених дерев приводить до втрат технічної якості деревини.

В наших умовах це травень-червень, коли короїд знаходиться під корою дерева. Коли ми забираємо такі заражені дерева, то одночасно боремся, як з короїдом так і з бактеріями та грибами, які руйнують деревину.

Короїди можуть заселити нові дерева сосни кілька разів протягом літа, тому необхідно надавати великого значення власне весняній боротьбі, що різко знижує активність шкідників у літній період.

Для цього необхідно змінити санітарні правила та інші нормативні документи.

Не компетентні люди, які не знають біології лісу та процесів, які в ньому проходять разом з псевдоекологами домоглися що, на законодавчому рівні заборонили проведення санітарних рубок з квітня до середини червня.

Адже необхідно зрозуміти, що власне весною, кілька хворих заражених дерев яких ми не заберемо своєчасно з лісу заражують нові здорові дерева на великих площах.

При проведенні санітарних рубок лісівники в першу чергу повинні забирати заражені ще живі дерева на яких власне і виводяться шкідники, а не ті відпрацьовані дерева, які вже всохли і яких вже покинули шкідники. І це необхідно робити своєчасно незважаючи на те чи подобається це громадськості нашим екологам чи ні.

Не оминула проблема всихання соснових насаджень і Бібрський лісгосп, незважаючи на те, що соснові насадження в лісгоспі займають всього 5 % або 1254 га.

В 2017 році лісгоспом було виявлено і розроблено 90 га пошкоджених сосняків. На даний час по лісгоспу виявлено нові осередки всихання соснових насаджень на площі 100 га. Таким чином процес не затухає, а набирає нових обертів.

Для того щоб фахово боротися з шкідниками та хворобами лісу, зокрема в соснових насадженнях, 12 липня в лісгоспі відбувся семінар в якому взяли участь працівники відділу охорони та захисту лісу Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», перший заступник голови Перемишлянської райдержадміністрації Гуменюк Б.С., спеціалісти відділу лісового господарства лісгоспу, лісничі.

Відкриваючи семінар директор лісгоспу Володимир Борщ окреслив проблему всихання соснових насаджень, яка є в Україні і зокрема в Бібрському лісгоспі, головний лісничий Мирослав Пилипів зупинився на причинах всихання соснових насаджень та лісівничих заходах, які проводяться для оздоровлення насаджень.

Цікавою була доповідь завідуючої лабораторії захисту лісу Львівського лісозахисного підприємства Віри Венгер, яка висвітлила фактори, які впливають на розвиток шкідників та хвороб сосни, біологію їх розвитку та причини, що спричиняють загибель сосни. Поділилась досягненнями зарубіжних вчених та лісівників, які займаються всиханням сосни. Проаналізувала стан ураження і відмирання деревини та наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев.

Після теоретичної частини, учасники семінару продовжили роботу в лісових масивах Романівського та Старосільського лісництвах.

В насадженнях Романівського лісництва учасники семінару побачили, що після проведення вибірково санітарної рубки, після сезону тиші, в сосновому насадженні знову виявлено всихання та відмирання дерев сосни.

В Старосільському лісництві було продемонстровано, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні, дерева зазнають уражень верхівковим короїдом, а розкряжована деревина пошкоджена грибковими захворюваннями та має синє забарвлення.

Учасники семінару прийшли до висновку, що для збереження соснових лісів, необхідно своєчасно видаляти ще живі свіжозаражені дерева, ще до періоду льоту та розселення шкідників, з обов’язковим спалюванням кори та порубочних рештків, а також проводити роботу з громадськістю, для кращого усвідомлення маштабів екологічного лиха та методів боротьби з шкідниками та хворобами лісу.

Учасниками семінару також було оглянуто зону відпочинку «Діброва» Старосільського лісництва.

Головний лісничий Мирослав Пилипів